ВАЖЛИВО!

ІНФОГРАФІКА

Дорожня карта для людей, переміщених в межах країни (доповнена по всій Україні)

ДОВІДНИК
демобілізованого учасника антитерористичної операції

 

>

   
17.07.2019

У Центральному районі Миколаєва відбулося перше вирішення ситуації щодо крадіжки неповнолітнього шляхом прийнятому за основу проекту Закону України про медіацію

15-річний житель Центрального району Миколаєва здійснив крадіжку подовжувача у сусідів. Головною причиною стало безгрошів'я зумовлене тяжкою хворобою матері. За словами хлопця, він розуміє, що вчинив неправильно, але критична ситуація вдома, а саме важкий стан здоров'я матері, відсутність будь-якої підтримки, продуктів харчування та необхідних умов проживання стало поштовхом до вчинення правопорушення.

На жаль, за час хвороби матері, родина витратила усі фінансові кошти. Підліток намагався підробляти, але й цих коштів не вистачало навіть на ліки.

Працівниками поліції вперше було застосовано Закон України про медіацію, який передбачає вирішення спорів безпосередньо між порушником та потерпілою стороною. Наразі ситуація вирішено мирним шляхом. Завдяки тому, що сусіди відмовилися від обвинувачень по відношенню до правопорушника, підліток отримав шанс стати на шлях виправлення оминувши отримання судимості.

Для довідки

Визначення медіації наведено у ст. 1 Типового закону Комісії ООН з міжнародного торгового права (ЮНСІТРАЛ) 2002 р. щодо міжнародних комерційних погоджувальних процедур, згідно з яким медіація – це процедура, яка може називатися погоджувальною, посередницькою або позначатися терміном аналогічного змісту, в межах якої сторони просять третю особу або особу («посередника») надати їм допомогу у спробі досягти мирного врегулювання їхнього спору, який виник з договірних чи інших правовідносин або у зв'язку з ними. Посередник не має повноважень наказувати сторонам або погоджувати їхні дії у процесі вирішення спору.

Недарма зараз точиться чимало дискусій щодо реалізації інституту медіації в Україні, адже медіація як процес досудового врегулювання спорів містить багато переваг для сторін на противагу судовому розгляду.

По-перше, учасники контролюють процес переговорів. Медіація може проводитися в порядку та на умовах, визначених сторонами за погодженням з медіатором. Зокрема, сторони мають право вносити пропозиції щодо порядку проведення медіації, надавати потрібну інформацію, заявляти про необхідність участі в медіації третіх осіб, ініціювати проведення індивідуальної бесіди з медіатором, брати участь в обговоренні висунутих пропозицій, формувати коло питань, які потребують обговорення, висловлювати свою думку і позицію з приводу спірної ситуації.

По-друге, конфіденційність. Вся інформація, яка стосується процесу медіації, є конфіденційною і не може бути розголошена без згоди сторони, що її надала. Сторони та медіатор не мають права посилатися на таку інформацію під час судового засідання, а також розголошувати її будь-яким іншим чином.

По-третє, економія часу і грошей бізнесу. Сторонам медіації не потрібно витрачати гроші на судові витрати (які можуть становити значні суми), залучення фахівців (для здійснення експертиз, вартість яких в окремих випадках може бути більшою ніж сума позову), оплату послуг адвокатів. Витрати сторін медіації обмежуються виплатою винагороди медіатора, розмір якої визначається за погодженням сторін і медіатора та фіксується в угоді про застосування медіації.

По-четверте, нестандартні та гнучкі рішення. Сторони медіації не обмежені ні предметом спору, ні заявленими вимогами на початку медіації. Єдиним обмеженням у медіації є бажання і готовність сторін обговорювати ті чи інші аспекти конфлікту. У медіації немає потреби намагатися «вмістити» варіанти вирішення конфлікту в межі початкових вимог. Завдяки цьому можливе досягнення нестандартних рішень, що підходять до кожного конкретного випадку. Сторони можуть обговорювати варіанти виходу з конфлікту, допоки не знайдуть шлях, який максимально відповідає їхнім інтересам. Саме такий варіант, у разі згоди на це сторін, лягає в основу медіаційної угоди.